Кіста зуба — патологічне утворення, яке найчастіше пов’язане із хронічним запаленням біля верхівки кореня. Вона може тривалий мати безсимптомний перебіг, не турбувати і виявитися на рентгені або КТ. Власний зуб іноді можна зберегти за допомогою якісного лікування кореневих каналів чи хірургічних зубозберігаючих операцій, але точну тактику можна визначити лише після огляду та діагностики.
Коротко про головне
- Ділянка просвітлення біля верхівки кореня на знімку не завжди дозволяє визначити тип ураження.
- Запалення може тривалий час не викликати болю.
- Можливість зберегти зуб залежить від стану кореня, каналів і тканин зуба.
- Результат лікування оцінюють на контрольних оглядах і знімках.
Що таке кіста зуба та як вона утворюється
Кіста зуба — це хронічне запалення кісткової тканини з утворенням дефекту (порожнини) навколо верхівки кореня зуба, оточене сполучнотканинною оболонкою. У стоматології найчастіше йдеться Найчастіше це пов’язане з наявністю інфекції в системі кореневих каналів.
Кіста, гранульома та інші періапікальні ураження
Гранульома, кіста та інші періапікальні ураження можуть мати схожий вигляд на рентгенограмі. Тому не можна достовірно визначати тип утворення лише за розміром “темної” ділянки на знімку. Для вибору методики лікування важливо розуміти джерело інфекції, стан зуба, кореня, каналів і навколишньої кістки.
Чому виникає кіста
Інфекція всередині зуба
Нелікований карієс може пошкодити пульпу — нерв. Якщо інфекція через кореневий канал поширюється до тканин біля верхівки кореня, там формується вогнище хронічного запалення.
Проблеми після лікування каналів
- неповне очищення або неякісне пломбування каналів;
- Пропущений чи недопломбований до верхівки канал;
- повторне інфікування через порушення прилягання пломби до тканин зуба;
- вертикальна тріщина кореня через нехтування рекомендацією покрити коронкою зуб з пролікованими кореневими каналами.
Травма та інші можливі причини
Травма може спричинити розрив внутрішньо-кореневого судинно-нервового пучка, що супроводжується подальшим відмиранням пульпи (нерва) навіть без видимого відколу тканин зуба зовні. Наявність посттравматичних змін в зубі іноді стає помітною через тривалий час та супроводжується зміною кольору зуба та його потемнінням. Існують і інші види кістозних утворень, зокрема, для зубів мудрості характерними є, так звані, одонтогенні та зубовмісні кісти, тому під час діагностики потрібно враховувати вік пацієнта, тип зуба, його положення та ретельно аналізувати дані рентгенівських досліджень.
Якщо потрібно усунути інфекцію в системі кореневих каналів, лікар може запропонувати ендодонтичне лікування.
Будова зуба: коронка, корінь, дентин і пульпа — структури, які враховують під час оцінки прогнозу зуба.
Кіста зуба: які симптоми можуть виникати
Чому утворення іноді не болить
Чи болить кіста зуба? Не завжди. Хронічний процес може тривалий час не викликати виражених больових відчуттів чи дискомфорту під час накушування та виявитися під час проведення планового діагностичного панорамного знімку чи комп’ютерної томографії. Відсутність болю не означає, що немає патологічних запальних процесів.
Симптоми, які не варто ігнорувати
- біль або дискомфорт при накушуванні;
- періодичний ниючий біль;
- припухлість ясен або щоки;
- Нориця (свищ) на яснах чи періодичне виділення гною;
- зміна кольору зуба (потемніння, сірий колір, поява тусклого відтінку);
- рухомість зуба;
- повторне запалення раніше лікованого зуба.
Коли потрібна термінова допомога
- швидко наростає набряк;
- підвищується температура;
- важко ковтати або відкривати рот;
- погіршується загальний стан без видимих інших причин;
- набряк поширюється на обличчя.
Як виглядає кіста зуба на рентгені та КТ
Що може побачити стоматолог
Як виглядає кіста зуба на рентгені? Часто це округла або овальна ділянка зниженої щільності біля верхівки кореня. Лікар також оцінює межі утворення, стан кореня, якість пломбування чи відсутність пломбування окремих кореневих каналів, стан кісткової тканини та встановлює чи залучені у запальний процес сусідні зуби.
Чому одного знімка недостатньо
Рентгенологічна картина кісти, гранульоми та інших уражень може бути схожою. Тому, будь які діагностичні методики повинен призначати лікар, проте, жодна з них не замінює очний огляд в клініці.
Для уточнення локалізації та меж запального процесу знадобитися діагностика зубів.
1 фото: Рентгенівський знімок до лікування. Ділянку просвітлення біля верхівки кореня позначено колом.
2 фото: Контрольний рентгенівський знімок через 6 місяців. Помітна позитивна динаміка: кістковий дефект загоюється, кореневі канали запломбовані герметично по всій довжині.
Як підтверджують діагноз
Клінічний огляд
- оцінка кольору та цілісності зуба;
- перевірка реакції пульпи на холодовий подразник (“cold test”);
- перевірка збереження життєздатності пульпи (ЕОД – електроодонтодіагностика)
- тест на перкусію та накушування;
- огляд ясен на предмет можливої нориці;
- аналіз попереднього ендодонтичного лікування.
Рентгенографія, КТ та гістологія
Прицільний знімок може бути першим етапом. КТ за показаннями дає 3Д – об’ємне уявлення про локалізацію, розміри та наявність зв’язку патологічного вогнища запалення з сусідніми структурами. Якщо патологічні тканини оточені оболонкою та окрім терапевтичного (ендодонтичного) лікування пацієнту виконували хірургічні зубозберігаючі операції та апікальну мікрохірургію, то лікар повинен направити матеріал на морфологічне (патогістологічне) дослідження.
Чи можна зберегти зуб із кістою
Коли прогноз може бути сприятливим
- зуб має достатньо здорових тканин для відновлення;
- корінь не має вертикальної тріщини;
- кореневі канали прохідні та доступні для якісного лікування чи переліковування;
- зуб можна функціонально відновити;
- стан кісткової тканини дозволяє провести консервативне або хірургічне лікування.
Коли збереження може бути неможливим
- вертикальний перелом кореня;
- значне руйнування зуба нижче рівня ясен;
- неможливість забезпечити герметичність пломбування кореневих каналів;
- виражена рухомість через втрату втрату кісткової тканини;
- відсутність успішного прогнозу подальшого відновлення.
| Ситуація | Що оцінює лікар | Можлива тактика |
|---|---|---|
| Кореневі канали прохідні, є змога якісного пломбування, тканини зуба достатньо збережені | Наявність та розмір запального процесу, його вид, локалізацію, якість попереднього пломбування кореневих каналів, реставраційний прогноз | Ендодонтичне лікування або переліковування (реендо) |
| Кореневий канал непрохідний або консервативне лікування не успішне | Стан кореня, локалізацію вогнища запалення, доцільність та умови для апікальної мікрохірургії чи альтернативних хірургічних методик лікування | Зубозберігаюче хірургічне лікування. Апікальна мікрохірургія |
| Наявна вертикальна тріщина кореня або зуб неможливо відновити реставрацією чи коронкою | Стабільність кореня та залишок тканин над рівнем ясен | Видалення зуба та подальше протезування відсутнього зуба |
Як лікують кісту зуба
Первинне або повторне лікування кореневих каналів
Усунення інфекції в системі кореневих каналів є основною частиною лікування періапікального запального процесу.
Під час переліковування видаляють наявні залишки пломбувального матеріалу в кореневих каналах, повторно очищають і герметично заповнюють їх. Динаміку результату оцінюють через 6-9 міс., а не одразу після процедури.
Апікальна хірургія
Апікальна операція може розглядатися, якщо доступ через кореневий канал неможливий або попереднє лікування не усунуло інфекцію. Лікар працює в ділянці верхівки кореня та патологічно змінених тканинах. Можливість втручання залежить від анатомії, стану кореня та можливості виготовлення реставрації.
Видалення зуба
Видалення розглядають, якщо зуб не має успішного реставраційного прогнозу. Після цього обговорюють заміщення новоутвореного дефекту зубного ряду та оцінюють об’єм кісткового дефекту. Сам факт виявлення кісти не передбачає автоматичної необхідності видалення зуба.
Що буде, якщо не лікувати кісту
- розмір періапікального ураження буде збільшуватися;
- прогресування об’єму руйнування кісткової тканини навколо кореня;
- повторні загострення;
- абсцес або поширення інфекції в м’які тканини;
- залучення до вогнища запалення сусідніх зубів;
- втрата зуба, який на ранньому етапі можна було зберегти.
Що очікувати після лікування
Контроль загоєння
Зменшення розміру патологічного вогнища запалення на рентгенівському знімку може відбуватися поступово, не раніше 6 міс. Клінічне покращення не завжди означає повне відновлення кістки, тому лікар визначає термін контрольного огляду та повторної оцінки ситуації.
Дані про збереження зуба після переліковування
Sabeti та співавтори у 2024 році узагальнили 29 досліджень сучасного нехірургічного повторного лікування кореневих каналів. Сумарна частка загоєння періапікальних уражень становила 78,8% за суворими критеріями та 87,5% за розширеними; сумарний успіх — 78,0% і 86,4% відповідно. На результат впливали стан періапікальної ділянки, розмір ураження, якість обтурації кореневого каналу та тривалість спостереження. Наведені вище цифри не є прогнозом для конкретного клінічного випадку.
Коли звернутися до стоматолога
- кісту виявили на рентгені або КТ;
- біля зуба з’явилася припухлість;
- є повторна нориця на яснах;
- зуб змінив колір;
- з’явився біль при накушуванні;
- раніше лікований зуб знову турбує;
- у висновку зазначено періапікальне ураження невизначеного типу.
Для очної оцінки запишіться на консультацію стоматолога.
Кейс: кіста зуба — як вона є
Під час цифрової рентгенографії одного з жувальних зубів було виявлено велику “чорну пляму” розміром 14,5 × 9,87 мм. Така знахідка є типовою ознакою кісти або хронічного запалення, що виникає внаслідок інфекції в системі кореневих каналів.
Завдяки якісному ендодонтичному лікуванню під мікроскопом, ми досягли повного усунення інфекції.
Результат:
- Запалення зникло.
- Кісткова тканина навколо коренів відновилася.
- На контрольному рентген-знімку “пляма” більше не відображається.